А що тi карти...

Анатолий Анненко
Мені Ви сумно так сказали:
                "Нас карти разом не показали".
А що ті карти, шо ті карти?! -
                Їм довірятися не варто.
...Я перед Вами стою -
                Ви гляньте в душу мою. -
Найменший сумнів - назавжди покине Вас.
                Я Вас так ніжно люблю,
Ваш кожний погляд ловлю.
       Молю я долю, щоб огонь цей не погас.

Якщо Вас кілька днів не бачу -
                мені так тяжко, що ледь не плачу.
У вас в полоні я, в полоні -
                за що й цілую вам долоні.
...Постійно мрію про Вас. -
                О світлий, радісний час!
Моя душа сміється  й плаче, мов дитя.
                І я повторюю знов:
"Найвище диво - любов!
          Лише тепер збагну я сенс мого життя".