Я в ньому - наче в ріднім домі.
Мого дитинства тут снагА.
Куточки лісу... - всі знайомі,
стежини... - кожна дорогА.
Моє повернення у казку -
зелені шати запашні...
Свою неоцінЕнну ласку
мій ліс дарує знов мені.
І ця сосна, і те озЕрце,
копри-трудяги за Дінцем...
Дивлюсь - і молодію серцем,
і веселішаю лицем.
Багато різних є пейзажів:
гірський, пустельний і морський...
Для мене ж (я довіку зважив)
найкращий - ліс наш Кремінський.
Хоч звідки - все до НЬОГО лину,
синівський шлю ЙОМУ уклін.
Сприймаю рідну Батьківщину,
як світ, в якому є і ВІН.
1973рік.