***
Я,господи,нічого не хотів,
Та трапилась така пригода,
На стежці вже протоптаній зустрів
Дівча,як промінь її врода.
Шаленна і стрімка краса буття,
Приваблива і стільки сили,
Замішані на чарах почуття,
В очах я потонув, знесилив.
Отак пливу,іду я до небес,
Пірнаю,знову виринаю,
Обвуглився і обгорів я весь,
Як долю повернуть не знаю.
В.Савош.