Коли щось грішне затіваєш,
зникає лад в душі твоїй;
все попередження чекаєш,
що скаже хтось: "Не смій, не смій!".
В задумі ходиш і в тривозі
(і зовсім радості нема),
збагнути суть свою не в змозі;
а в почуттях - зима, зима...
Весь білий світ стає немилий,
диявол в очі загляда...
Хай ще не близько до могили,
але уже - біда, біда...
Поволі сам себе вбиваєш,
коли щось грішне затіваєш.