…хитнулось небо у хвилях моря,
на зламі долі, без Віри, Мрії
даль неба стала вмить непрозора,
мов чорну хустку вдягла надія…
кому любов їх так заважала?..
хто зачинив ворота раю?..
волає вітер, а тиша марить,
аби з небес серця не впали!..
щоб світло сяяло, не вгасло,
і сльози... у горлі, щоб не пекли,
сни б відболіли передчасно,
усі б у правду вірити могли…