Я китайський стиль шаную
і Китай давно люблю.
Уже тиждень "по феншую"
все в господі я роблю.
На обід змію готую
(завітаєш - пригощу);
чоловік же мій гидує... -
просить сала і борщу.
У феншуйському прикиді
зайшла в церкву я... - одна, -
так наш піп кричав: - Ізиді!
Геть із храму, сатана!
Як по вулиці крокую,
то довкілля аж гуде! -
Все собацтво репетує,
наче це вовчиця йде.
Макіяж зробила вдало,
вдягла сукню он яку!
Я сусідів привітала,
а вони мені... - "швидку". -
Мабуть, більше вже не буду...
Ситуація не та...
Бач,"феншуйці" люблять Будду,
а я вірую в Христа.