Вертай додому...

Анатолий Анненко
Твоє життя не безкінечне..,
                хоч безкінечний часу плин.
Тебе тут так зусрінуть гречно,
                як в жодній з бачених країн.

Тебе зустрінуть так ласкаво,
                як ще ніколи і ніде...
Й твоя, мій друже, добра слава
                ні на щабель тут не впаде.

Тебе твій  ліс  в обійми візьме,
               дасть щире батьківське тепло;
і все "бетонне" і "залізне"
                відійде -  наче й не було.