Ранкова акварель.
Я , люблю вранішній світанок,
Писати його вийду на ганок.
Спів соловейка,порається білочка,-
Щось нове, кожну хвилиночку.
Землю чую ногами босими,
Рослини вмиваються теплими росами.
Віття хилиться від наливних яблук,
Ось їжачок,а ось стрибає зяблик.
Ранок та день для добра настає,
Кожну хвильку нам наснагу віддає.
Чудовий український свіжий ранок!
Впевненість надає, ранішній світанок.
По вранішній росі,босоніж піду,
Долоні до сонечка і у трави впаду.
Для щастя та миру,день настає,-
Який я щасливий,що Ти в мене є!.