Як синочкiв матiр на вiйну збирала,
Гiркими сльозами хату поливала.
Голубята милi, чи я вас не кохала,
Чи не вiрну вiру вам пропонувала?
Чи холодний вiтер помрачiв вас дiти,
Чи Христос с небiсся бiльше вам не свiте.
Щоб були ви вбивцамi свого народу
Смерть братiв та сестiр не забути сроду.
Чи нам мало горя вiд лихой години,
Щоб зiзнати сльози вiд своей дiтины.
Опустiла хата ,стоiть як проклЯта,
Де йде до ныне брат супротiв брата.