Я з проханнями до Неба...

Анатолий Анненко
Я з проханнями до Неба
                не звертаюсь без потреби. -
Тим, що можу сам владнати,
                нАщо Бога турбувати?

Сонце сяє, вітер віє...
                Я живу, як розумію,
як душа цей світ сприймає
                і як серце відчуває.

Безліч же разів на днину
                я в думках до Неба лину. -
Від єства мого земного
                посилаю славу Богу.

Маю я таку потребу -
                завжди дякувати Небу.