Уривок з лiтературно-художньо1 композицi1

Анатолий Анненко
Хозари, руси.., може досить
               ненАвисть пестити в серцях?
НенАвисть щастя не приносить,
                а - нездоров'я, жах і страх.
Пройшли віки.., часи змінились... -
                І ті хозарин і русин,
що воювали - не мирились,
           давно пішли... - Є донька й син.
Є дві особи неповторні,
                Є дві душі, є два світи.
Дороги є червоні й чорні... -
                Їм вибирать, якою йти.
Вони забудуть давні чвари -
                лиш не нагадуйте їм знов.
Хай відступають чорні хмари -
                панують сонце і любов!