Ти вкусив оте яблуко?
То тепер – не жалкуй!
Не ховайся за яблуню,
А мене – поцілуй!
Що ти робиш, хоробрий мій?
Заховався під кущ?
Серце б’ється між ребрами!!!
Ось, візьми тобі плющ,
І прикрий все, що хочеться,
Та скоріше виходь!
Бо кохання полощеться
В серці, в грудях – вогонь!
І без пестощів нудиться
Біле тіло моє!
Спала скромність полудою,
Бо любов виграє!
Ти пізнаєш, коханий мій,
Насолоду гірку,
Що ціною нежданою,
У терновім вінку
На віки; подаровано.
Це моє, і твоє.
Ми тепер – не керовані!
…Та виходь вже, як є! )))
14.02.2015