Коли ви над моею домовиною..

Анатолий Анненко
                Пам'яті Б. С. Є.

Коли ви над моєю домовиною
    стояти будете в скорботній тиші тій... -
погляньте в небо: може там пролину я -
                хмариною в оздобі золотій.

Коли оте, що мною йменувалося,
       зариють в рідну землю (все як слід)... -
послухайте: пташина обізвалася -
             можливо то від мене вам привіт.

Коли мене, діла мої пом'янете -
       та будуь  щирі сльози,  добрий сміх...
(я ж вас любив і розумів усіх). -

І  ви  навколо теплим  оком глянете,
       і  все  живе  любити  дужче  станете,
то, значить, смерть я, друзі, переміг.