Вона пiшла до Бога...

               
                Вона пішла до Бога в рай -
                і з неба усмішку дарує.
                А в мене - горе через край
                і  вся рідня моя  сумує.


Дружино, душенько моя,
                мій оберіг, любов єдина.
Стою один у полі я...
                І... - хуртовина, хуртовина.

Куди іти і що робить?
                Все враз змарніло і огидло...
Заради чого маю жить?
         ...Вчинила смерть підступно-підло.

Нащадки, сонечка мої,
                заради вас - іще побуду.
Але замовкли солов'ї...
                Вона пішла... Й не статись чуду.