Оригинал:
Ангели сміються... http://www.stihi.ru/2015/08/23/127
Людмила Юферова.
Летить життя скажене стрімголов,
На путівець у пазлах дуже схоже...
Я не скажу, що я біжу в любов,
Але без тебе дихати не можу.
Колишуть нас натомлені світи,
І дмуть вітри поривчасто-солоні...
Я не скажу, що найгарніший ти,
Але так тепло у твоїм полоні.
І прямо в сонце хмара б’є крильми,
І ластівки ширяють всюдисущі...
Я не скажу, що вже щасливі ми,
Та в резонансі аж співають душі.
І дивне світло в серці не згаса,
І почуття солодкі в груди ллються...
Я не скажу, що вірю в чудеса,
Та знаю точно: ангели сміються.
Поэтический перевод с украинского:
Свихнувшись, мчится жизнь моя стремглав,
на собиранье пазлов так похоже...
Я не скажу, что я в любовь ушла,
но без тебя не дышится мне тоже.
Качают нас усталые мосты,
и дуют ветры, солоны и рваны...
Я не скажу, что самый лучший ты,
но так тепло в плену счастливо-пьяном.
И бьётся в солнце облако крылом,
и ласточки шныряют, вездесущи...
Я не скажу, что счастливы вдвоём,
но в резонансе подпевают души.
Чарует свет негаснущий в сердцах,
и чувства сладкие, как звуки лютни...
Я не скажу, что верю в чудеса,
но знаю точно: ангелы смеются.