дорiкай

Александр Кононенко
Дорікай мені, дорікай,
Хай нізащо, чи, може, за щось,
Я твій сивий, збентежений Кай,
Серед степу дурний хмарочос.
Несподіванки  я не жену,
Свят-вогні не лишаю в багні,
Не давав і не дам данину,
Дорікай, моя люба, мені. 
Я відірваний шмат від юрби,
Я отой жебракуючий крез,
Я твій Каїн, що сам себе вбив,
Твій месія, що сам собі скрес.