Ми з друзями учора зустрічались
(нам кожному за сорок... вже давно);
під кленом біля річки спілкувались
і грали в карти, потім - в доміно.
А потім Федір "поставив пляшку"...
Іван, Григорій, Петро... - і я.
Але сьогодні на серці тяжко;
і почуваюсь, як свиня.
МабУть-таки, наврочила Світлана
(дружина моя, "золотко" моє) -
спитала чи прийду додому рано? -
(У кожній жінці щось од відьми є).
...Вcе було б добре, якби не пиво...
А ти, "святеннику", мовчи...
Якби не пиво, було б "красиво"... -
і я вернувся б ще вночі.
Вже по домівках ми ішли від клена
(і навіть Гриць - чудило із чудил)
і тут зустріли Гену-бізнесмена...
Хороший Гена хлопець... (крокодил!).
Сказав нам Гена: "Я рад вас бачить!
Хай відпочине ваш кленок...
Надворі темно.., тож, друзі, значить... -
Є пропозиція: шинОк!".
Ну що ж... Пішли ми до шинка - "ввалились".
Нас Гена добрим пивом пригощав.
Микола й Віктор "з'їденим хвалились",
Григорій же - на весь загал "вєщав".
Цілодобово шинок працює:
П'є, грає, свариться... - гуде!
Там невгамовність співа, танцює...
Там непомітно час іде.
І ось нарешті я плетусь до хати... -
Ласкаве літнє сонечко встає.
...Та страшно мені навіть уявляти,
як мене стріне "золотко" моє...
Все було б добре, якби не пиво...
...А ти, "святеннику", мовчи...
Якби не пиво, було б "красиво"... -
і я вернувся б ще вночі.