До мо1х братiв i сестер

Анатолий Анненко
Любіть, вивчайте Українську -
                її нам Бог подарував.
Опанували ж ми чужинську
                (і не одну). - Такі дивА...
               
Слова оснОвні в нашій мові -
                від наших рік, степів, гаїв..;
вони (суворі чи шовкові) -
                і від вітрів, від солов'їв;
вони - від сліз, від поту й крові
                колишніх наших земляків;
від злих боїв та від любові... -
                життя-буття усіх віків;
від наших пращурів далеких,
                що на оцій землі жили...

Слова оснОвні, мов у глеках,
                в собі минуле донесли...

Слова  оснОвні в нашій  мові
                з землі вкраїнської ростуть.

Душею й тілом ті здорові,
                хто в світі рідному живуть!

Ну як іще вас закликАти
                і чим вас ще переконати,
чим ще  вас треба  спонукати?
                Невже ж ми схожі на ослів?!

Усіх ми ладні обійняти,
                повагу всім подарувати... -
Одна лиш наша рідна Мати
                від нас не чує рідних слів.