кут
Александр Кононенко
Коли ти битами забитий в кут
І вимушений якось виживати,
Ще відчуваєш до життя жагу,
І водночас невідворотність страти.
Нема, чим дихати. Життя – бронхіт.
Гуляють на останнє сіромахи.
І безнадійно дивишся у схід,
І нишком озираєшся на захід.
© Copyright:
Александр Кононенко
, 2015
Свидетельство о публикации №115082705435