***

Еленушка Жукова
Вечір, увімкнена лампа
Променем гріє папір,
Світлом плямує, як штампом
Чийсь ненаписаний твір.
Чай, понеділок, неділя,
Час завмирає, мов лід.
Кожна наступная хвиля
Зникне, залишивши слід.
Стрілки кружляють, як циркуль,
В коло вписавши зірки.
В чорну засмоктує дірку
Речі, слова і думки.
Спати, втрачати, шукати
І прокидатися знов,
Бігти, стояти, палати
Серед віршованих строф.