Не бачив, не чув, не бував... -
О скільки можливостей втратив(!):
по Африці не мандрував,
до Индії теж не потрапив;
зміїного м'яса не їв,
не був на балу в королеви,
не вивчив спірічуел-спів,
не бачив, як сваряться леви,
не пив біля Фудзі саке,
по тундрі не їздив на нартах;
а ще і таке, і таке...
також, мабуть, подиву варте.
Глибини морів і небес;
краса почуттів і суцвіттів... -
у всьому є сенс, інтерес
для тих, хто помітив, привітив.
Планета безмежна для нас,
безмежні: і космос, і мрії...
Та, жаль, - наш обмежений час,
обмежені сили і дії...
Усе відповідно до знань
у річищі права, моралі... -
і кількість, і сила бажань;
і якість життя, і так далі...
Хоч я не сиджу, наче пень,
і дещо-таки розумію... -
сьогодні й на завтрішній день
плекаю цю звичну надію:
Побачити знову твій світ,
душею тебе обійняти...
І знову сказати: - Привіт,
рідненька УкрАїно-Мати!