Щиросердний дуже,
дорогий мій друже!
Вісточка від тебе -
мов чарівний спів.
Дякую уклінно!
Завжди неодмінно
я сонцепромінних
жду твоїх листів.
Ти - мій брат по духу,
ратай волі й руху;
на добро і світло
руку подаєш.
Хай в твоїй оселі
йдуть роки веселі!
Щастя вам - до стелі!
Успіхів - без меж!
* * *
Святе сімейство Супрунів,
зі святом Травня вас вітаю!
Бажаю вам щасливих днів! -
як сам собі я їх бажаю.
Хай мир, здоров'я і любов
завжди цвітуть у вашій долі;
хай сонце мрії - знов і знов
горить на вашім видноколі!
* * *
Володимире, друже сердечний!
Щиро вдячний тобі за листи!
Знов прошу (хоч я "свин", безперечно):
...те мовчання даруй мені ти.
Я в роботі, як в гумовім клеї...
Та страшніше за все - метушня.
Скоро вовком завию від неї.
Метушня - через день та щодня...
...Я продовжую конкурсні справи
ті, де ти допомогу надав.
Чи здобуду хоч крихітку слави?...
А мороки вже доста зазнав.
Відіслав фонограму в столицю
(був грипозний... - та все ж наспівав).
Здуру мрію про ту "синю птицю",
про яку хтось, колись, щось казав...
Свято Травня... Тепер свято Пісні...
Професійних чимало ще свят...
Вже й розмови про них - лиховісні;
що занадто, тому вже не рад.
Вісімдесяті роки
двадцятого століття.