Ельміра Ашурбекова
З циклу «Дербент»
II
Коли Кубад звелів поміж горою
І морем рів прокласти захисний,
Немов молочні зуби, з-попід збою
Прорізався старезний мур міцний.
Той мур був давній, як земля і люди,
І в материнім лоні світ ще спав,
А краєм, що розкинувся повсюди,
Ще Зулькарнейн славетний владував.
І час, і війни стіну руйнували,
Але щораз підводилась вона,
Правителів уславлених чимало
По ній свої лишили імена.
Історіє землі! Твій вічний плин!
Під верхнім шаром скільки там стежин?!
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2015/08/29/293