Розповідь ювіляра -
видатного артиста.
І знову генієм назвали...
Лунали оплески мені... -
вони чомусь напам'ятали
гриміння грунту по труні.
На мене холодом могильним
тягнуло від визнань таких...
Бо смерть до геніїв прихильна,
завжди витає біля них.
Я вийшов геть з тієї зали
(хоч балачки були й не злі)
туди, де птаство щебетало,
зелене віття трепетало,
де миле Сонечко сіяло -
Одвічний Геній для Землі.