Переклад вірша (Ф.Тютчев, Росія)
Зустрів я Вас, шляхетна пані, -
і ось моя душа - в цвіту!
Згадав я дні і ночі давні..,
весну щасливу, золоту.
Дивлюсь на Вас - знов бачу мрію...
Кудись пропали всі слова...
Я зачарований, німію..,
а в серці пісня ожива.
Так восени буває днина,
коли здається: тут вона,
неповторима і єдина,
довкола нас буя весна.
І в цім не тільки згадка ніжна... -
за що я долю знов хвалю!
Ви - чарівниця, та ж... колишня!
І, як тоді, я Вас люблю!