Знаю, знаю...

Анатолий Анненко
 Переклад вірша (А.Зарыцкі, Білорусь)

Знаю, де я народився,
                знаю, де я вільно ріс;
де з коханою зустрівся,
                вперше квіти їй приніс.
Знаю, де за Батьківщину
                я почав солдатський шлях;
по яких пройшов країнах,
                і в яких бував боях.
Та не знаю, невідомо,
                де стрічати смерть мені:
чи помру на ліжку вдома,
                чи загину на війні..?
Чи зимою, чи весною
                я востаннє постоЮ -
під самотньою сосною,
                чи в березовім гаю..?
Тільки знаю - знов згадаю,
                в смертний час згадаю я:
і тебе, мій рідний краю,
                і тебе, любов моя.