Завжди зненацька...

Анатолий Анненко
Завжди зненацька мати помирає -
                ти поблизу чи десь у далині.
Хто це не зна, хай довше і не знає:
                який то біль, що душу розриває,
коли ти бачиш матінку в труні.

Та чорна мить, що все перевертає:
         комусь - розрада, а для когось - гнів...
То доля нас про щось попереджає...

Завжди зненацька батько помирає...
                Я вже мовчу про дочок і синів...