З тобою, друже, ми пройшли, проїхали немало...
Довкілля наше кремінське - це чудо із чудес!
Воно на пошуки "скарбів" завжди нас надихало;
його стежки долали ми на "веліках" і без...
З тобою, друже, ми пили, палили - теж немало.
Самі вкорочували вік (на жаль, не лиш собі),
але всесвітнє "Щось Таке" завжди нас виручало;
нас - довбодятлів "молодих" в житейській боротьбі.
Твій ювілей - це вже "Ого!"; для когось - щось захмарне.
І справді, друже, обернись - позаду довга путь...
Та знов навколо подивись - оточення ж бо - гарне:
сім'я і друзі, й рідний кут... - Отож іще побудь!
Вже "колорадам" і "вовчкам" доволі гнав ти страху... -
Тобі їх, друже, подолать не вдасться, вочевидь.
А може вже пора сказать: - Пішло воно все "на фіг!". -
Зате на березі Дінця свій спінінг обновить.
Не хочу я, щоб ти зробив якийсь невірний вчинок.
...Arbeit macht reich... Та, друже мій, ти житимеш, як жив...
До того ж, крім городу, є активний відпочинок -
його усім своїм життям давно ти заслужив.
До речі: в лісі є іще ожина і ліщина;
у річці - раки, чабаки.., не тільки бубирі...
...На нас чекає дорога країна - Кремінщина.
Нам ще і їздить, і ходить... адже ми не старі!
2010 р.