От острых стонов тетивы
в миры запущена стрелою,
я слишком долго шла «на Вы»,
но приходила не с войною.
Очнись! Останься! Оживи
моей серебряной луною,
мой князь созвездий и травы, –
зарёю иль земною тьмою.
Иду на Вы – но тенью княжьей.
Иду на Вы – не силой вражьей:
нет у меня на сердце зла.
Я шла «на Вы» – куда, не знала,
неосторожно заплутала.
Скажи – куда же я пришла?!
Перевод с украинского
Катерина Пасічна
Іду на Ви*
Від гострих зойків тятнви
в світи запущена стрілою.
я довго йшла і йшла на Ви,
та не приходила війною.
Спинись! Отямся! Оживи
моєю срібною луною,
мій князю Сонця і трави, —
зорею чи земною тьмою.
Іду на Ви — сама тінь княжа.
Іду на Ви — не сила вража,
бо не була ніколи зла.
Ішла на Ви — куди, не знала,
необережно заблукала.
В яке нікуди я прийшла?!
* у Київській Русі перед початком битви посилали князівського гінця: «Іду на ви».