Моря безбрежной чистоты
я разлила в потоке лета.
Гадаешь снова: кто же ты? –
Над тенью ищешь ты ответа.
Пылинка – со времён Завета –
от звона и до темноты –
жила в чужом мерцанье света,
своей не зная высоты.
Есть общее во многих мненьях:
не та свята, что на коленях,
а та, кому лишь Бог судья.
Есть ты. Есть и другая правда,
что на колени лучше падать
друг перед другом – ты и я.
Перевод с украинского
Катерина Пасічна
Вдвох
Яскраве море молока
я розлила в своїм світінні.
Питаєш знову: хто така?
Питаєш у моєї тіні.
Пилиночка у поколінні —
від смолоскипа до дзвінка
жила в чужому мерехтінні:
то непомітна, то лунка.
Межи жінками є відміна:
свята — не та, що на колінах,
а та, яку відзначить Бог.
Якщо є Ти, святиться правда,
що на коліна варто падать
не просто так, а тільки вдвох.