Я так люблю мовчати з вами поруч…
Ефектний жест. І скільки порожнечі!
Я вас кохав. І де ж порив, де пристрасть?!
А «офісний планктон» - лунає гордо!
Коли б я знав, що з цього потім вийде…
Повзуть хвилини. А життя спливає…
А те, що дурень – це життєвий принцип!
Ікону – за п’ятсот? Побійся Бога!
Я міг би жити чесно, але нащо?
Якого дідька в патріотах стільки дурнів?
Коли ж ті кляті гроші хоч присняться?!
Де ж місце генію? Подайте інший глобус!
В когось розум в голові. В когось - в Інтернеті...