Чумацкий Шлях... Щепотка соли
посолит светом темноту.
Играют мавки в чистом поле,
в мою врываясь немоту.
Роса свежо блестит на воле.
Слеза растает на лету.
Раскрылись, точно в пустоту,
цветы дремавшей маттиолы.
Кому такая ночь знакома?
В ней нету отголосков грома –
не славят холод соловьи.
Так тихо... Но в сердцебиеньях
и в колдовских моих виденьях
грохочут помыслы твои.
Перевод с украинского
Катерина Пасічна
Тиша
Чумацький Шлях... І дрібка солі
солила сяйвом чорну тьму.
Русалка йшла у білій льолі
в мою холодну ніч німу.
Рясна роса пливла поволі,
зронив сльозу камінний мур.
Розкрили цвіт навстріч йому
всі сплячі квіти матіоли*.
Не снилась ніч така нікому,
в ній не було відлуння грому —
не славлять холод солов'ї.
Аж зупиняє серце тиша —
моя відьмацька дивовижа,
бо в ній гримлять думки Твої.
_______________
*Матіола ккітне тільки уночі.