я так хотіла, щоб всесвіт лише на двох,-
єдине ціле ти, я і всемогутній Бог...
та замало на двох мого вогню,
пробач коханий, я більше не люблю.
в яскравім світі гаїв і квіткових барв
я відшукала бальзам із цілющих трав...
я затуляю очі долонями, аби ти в ніх не заблукав.
понад блакиттю річок в небес блакить
крилатий кінь на світанні мене умчить.
дивлюсь на тебе в останне і не болить,
бо я на зустріч коханню лечу в блакить.
фаєр! - впала роса,
так недоречно,
вогнище згасло.
в тебе сміх на вустах,
напружені рухи,
обличчя прекрасне...
фаєр! - не повернусь, -
спалені крила відновлені Богом.
фаєр! - в серці Исус,
я донестями закохана в Нього!
я так хотіла щоб всесвіт лише на двох...