зелена береза
мов жінка,
що першу вона сивину
золоту
вироня
з розкішної зачіски,
мовби ще хоче
подовжити молоде літо
стоїть ніяково зелена
ба золото усе густіше
з мережива - в щільний килим
застила
попід ніжкою білою
невмолима осінь
землею
а літо у кронах