Недобита, наче ще жива

Недопита кава на столі.
Переплутались усі мої пісні.
І, немов, не вистачає кольорів.
Все в тумані, як з далеких снів.
Недобита, наче ще жива.
В затишку, на дні... І всі слова,
Ледве чутним ехом вдалині,
Що від нього сплутались мої пісні...