Розлюбила! Ой, як жалко,
Не палаю, без вогню!
А життя - краса циганка,
Ілюзорністю дзвеню.
Водить схилами, ярами,
В хащах, нетрях, по лісах.
Неродючими степами,
Нездійсненність мрій відтак.
Все на жаль парадоксально,
Невзаємність наяву.
Тож відрада, віртуально,
Так в обмані і живу!
Розлюбила! Ой, як жалко!!!