***

Сиділа раз дівчина на лавиці одна

Частенько без причини була вона сумна

Та друзі їй дзвонили і сум отой тікав

І сонце їй світило і коник в травах грав

Слова прості та щирі їй кожен говорив

А друзями надійними Господь нагородив