Як знайдете серце полум’яне
Одна рука, що сльози в горі витре,
(Їй, тільки їй в неспокої ви вірте!),
Цінніше золота, бо знає муки ціну,
Та вас пригорне, як свою дитину.
Багацько рук протягнеться в багатстві,
Коли в шанобі будете та в щасті,
Та де вони подінуться лукаві,
Коли повернетесь розорені й без слави?
То ж, як знайдете серце полум’яне,
Що вам надійним побратимом стане,
То бережіть його, та будьте насторожі,
Щоб не згубили домисли ворожі.
Вони чатують де б поближче сісти,
Щоб весело співати, смачно їсти,
Та серце розіб’ють і пошматують,
Бо як Іуди зраджують - цілують.
Та лиш душа, що буде вік чекати,
Що не зміняє вірність на палати,
Як квітка в полі, серцем полум’яна,
Та тільки стане сонячно – жадана.
До неї всі думки, до неї линуть…
Її найди ти неодмінно, сину,
Бо знає вона правду, Бога знає,
Чекати буде, вірно покохає.
Віра Половинко
30.09. 2015р.
м. Київ.