Признання

Людмила Килинкарова
Сонце моє, ти найкращий у світі.
Я за тебе віддам все життя
І душа моя немовби в цвіті
Лиш для тебе мої почуття

Перед тобою стану на коліна
І тихо прошепочу « я люблю»
Й загою я твою болючу рану
І лиш за тебе одного молю.

Для мене в світі ти лише один
Та іншого уже бажать не хочу.
Життя без тебе, ніби той полин
Зробить твоє життя солодким я захочу.

І кров у жилах вже біжить скоріш
Лише від твого погляду одного
І серце б’ється в такт, мабуть скоріш
Тому люблю тебе, а не другого.

З тобою я живу, немовби у раю
І стало сном усе моє життя
З тобою буду я у тім краю
Де будеш ти проводити життя

Життя і ти, немов одне єдине
Ф всесвіт переходить в сон
Душа моя у висоту полине
Й любов твоя залишить у ній тон.

Коханий мій, з тобою я навік
Тебе залишить я уже не зможу
Твоя любов в моїй душі повік
І розлюбить тебе, повір, я вже не можу.

Коханий мій , душа моя в тобі
Прошу тебе, ти збережи її
Любов мою не віддавай мені
В своєму серці збережи її.