Вслухаюся в мереживо думок
Химерний танець спогадів і мрій
Немов розбурханий весни струмок
Немовби буря у душі моїй
Мій вірш – він ні про кого й ні про що
Це просто музика, яка бринить в душі
Це лиш слова, які самі ніщо,
Але магічні як вони в вірші.
Це просто настрій, мить одна, окремий стиль.
Це підсвідомість, це міраж, це сон
Безтямна радість і нестерпна біль
Думки, які звучать не в унісон