Ось і минув мій перший рік війни,
Мій перший рік, як я живу не вдома,
Рік першої моєї сивини,
Мій перший рік тривог, надій і втоми.
Цей рік минув неначе уві сні,
Немов не я не ми, не нас, не з нами...
Цей довгий рік, призначений мені,
Залишиться тривожними піснями.
Всі спогади, усі мої думки,
Усі тривоги стануть неважливі,
Коли додому вернуться сини
По всій великій нашій Україні,
Коли війна полишить мамин дім,
Коли я знову рідний край побачу,
Коли мій дім залишиться моїм,
Лише тоді, напевне, я заплачу...