Світ в скорботи обіймах,
Мир нам дайте надійний!
Прокляли ми війну,
Як ту вбивцю брудну!
Що лиха, як отрута,
З броні в панцер вдягнута.
"Гради" й "смерч" несуть смерть.
Горем душі вже вщерть!
Комунізм не злюбили —
Капіталом змінили.
Та для нас все обман —
Непроглядний туман.
Світ бідніє у війнах,
Та й життя ненадійне.
Не збіднів капітал,
Бо корупції шквал.
Де багатство — там сила,
Замки їх освятила.
Бідняки, як завжди,
У обіймах нужди!