Привіт, кохана як ти там одна?
Мені без тебе дуже важко спиться
Моя душа тривожиться сама
А серце дуже швидко б'ється
І хоч ти кажеш що не любиш вже мене
Твоїм очам я більше вірю
Себе я почуваю, мов те цуценя мале
Котре залишили у цю неділю
Пишу цей вірш я традиційно у ночі.
Не бачу добре букв і тих лінійок
Не знаю чи через сльози це мої
або неспану ніч у понеділок.
Проте цей вірш сьогодні не про те
Пишу бо серце моє хоче пити
Любов для нього - чарівне зілля не просте
Йому ця біль не дасть спокійно жити.
Не мав ніколи довгих я віршів
тому, що не любив довго писати
Але сьогодні хочу виговорити рядків
Прошу лиш до кінця читати.
Пів ночі думав я про те
Чому твоя любов для мене є важлива?
Ще в травні приручила серце ти моє,
відтоді до сьогодні моя душа була щаслива.
Ти памятаєш, як дивились ми на хвилі, ті морські
Та радісно разом з тобою грілись
У моря теж бувають шторми не легкі
Після котрих яскраво сонце світить.
Немає в світі континента де погода лиш одна
І навіть в Африці бувають в не великі зливи
На полюсах є промінь сонця і тепла
Я вірю, що і люди не завжди бурхливі
І ось пишу, я тридцять третій свій рядок
Прости мене, якщо ти не щаслива
Але для тебе серця ріжиться шматок
Кохаю я тебе моя любима.