Проспект

Михаил Розбах
***
Пляшут тени
По проспекту -
Полетели
Прямо к свету,
Вслед за ними
Мотыльками
Семенили
Мы ногами,
Спотыкаясь
О брусчатку,
Оставляя
Отпечатки.
Были звёзды
Под ногами,
Катят грёзы
Словно камень.
Ты устала,
Ты запела,
От бокала
Захмелела,
Разобрала
Мир на доски...
Мне всё мало -
Я не Бродский.
Выйдет скоро
Снова солнце.

Старый город
Вновь проснётся.