Перевод с украинского
Людмила Юферова
http://www.stihi.ru/2015/09/11/9388
Осенняя печаль горчит полынно,
Над спорышом порхает жёлтый лист...
Скажи мне, осень, разве я повинна,
Что на душе так быстро сентябрит?
Надежды увядают с каждым часом,
И не бодрит парфюм пожухлых трав...
Я вспоминаю о тебе всё чаще,
На сердце – тяжесть с раннего утра.
Плывёт строй мыслей пёстрыми челнами
В закатом разрисованную даль...
Я опасаюсь, чтоб никто меж нами
Осенним искушением не встал.
*** **** ***
Людмила Юферова
Осінній смуток дихає полинно,
Скидає жовте листя в спориші…
Хіба ж я винна, та хіба ж я винна,
Що вересніє стрімко на душі?
Стають надії в’ялими та вірші,
Й не бадьорить пожухлих трав парфум…
А я про тебе думаю ще більше,
Й тужавіє у серці гострий сум.
Пливуть думки строкатими човнами
У глибочінь призахідних заграв…
Як я боюся, щоб ніхто між нами
Принадою осінньою не встав.