Смутна оголена земля.
Гілля в садах зчорніло зовсім.
Прийшла дощами пізня осінь,
Холодним духом спопеля.
А сіра тиша навкруги,
Мов оселилася навіки.
Поважчали стемнілі ріки
Між очерету й окуги.
І сиротливо одному
У невеселім безгомінні,
Де листя тлін...
Та трави тлінні
Вже мріють про весну нову…
17.10.2015.