Блискавицi серця LXII, гостро-мiсячна

Юрий Лазирко
1.

гострий місяць нині
хоч бери
і жни
у пугу совинім
кольорові сни

казка
йде по лісі
а за нею
ляк
вітер
хмар не місить
у траві закляк

загляда у вікна
темінь молода
лик лампадний звикнув
до обійм кута

свічка тіні косить
проявляє дух
планів Барбаросса
на свою біду

2.

покуть
не для лиха
там сидять жалі
що шукають крихи
на чужім столі

сум за ясенами
видува димар
рубаї Хайями
пломенів юрма

час пускає соки
бо зозуля спить
одягає в цокіт
неприглядну мить

днів мара самотня
сивіє в дівках
вірить в рух зворотній
в магію дзвінка

3.

а на тому боці
стіни
без ікон
мов полуда в оці
вікна-рубікон

а за рубіконом
місто мряку п’є
вулиці-дракони
дзеркало моє

бачу зуби кутні
кнайпами ростуть
збовтує присутність
серця каламуть

слово виливаю
лиш душа на дні
жадібно ковтає
рештки світлих снів

4.

черево кімнати
вариво зорі
помислів крилатих
паростки доріг

притуляю всесвіт
груди
до грудей
прилітають весни
сукні цвіт
паде

губ гарячий шепіт
плетиво із тіл
недоречність речень
в морі почуттів

аргументи
й факти
вичерпаність тем
вибухи галактик
азбуки же-тем

5.

очі-блискавиці
стріли для сердець
чар від них іскриться
спокою кінець

йде по півні місяць
в пристрасті
не мрій
а кохай
не бійся
і кажи
що мій

ласки рай примхливий
світла дитинча
ти в цю мить щаслива
янголи мовчать

скільки ще літати
рутою цвісти
думати-гадати
хто для нього
ти

6.

серце мов дорога
поміж орхідей
що кому до того
хай собі іде

пристрасно вдихає
паморочний хміль
хай же не минає
що дарує біль

хай слова
не варті
погляду її
не лягає карта
не рятує сміх

там
за небокраєм
сходяться світи
там
її немає
серденько
ходи

21 Жовтня, 2015