Громадський транспорт – цілий світ інтелігентів,
Де кожен випромінює тепло…
Такої кількості омріяних моментів,
У мене навіть в РАГСі не було.
Тут, що не день – нові захопливі розмови,
Взаємні компліменти, щирий сміх…
Кондуктор створює сприятливі умови
Для того, щоб дорога гріла всіх.
А водії, а водії – одні маестри:
Старанні доброзичні мужики.
До пасажирів добрі, наче рідні сестри,
А до нахабства – зовсім навпаки.
Отож, щоранку і щовечора я мрію,
Як звичайнісінький міський дивак,
Що я думками цими плідні зерна сію.
І проростуть вони, і буде так!