Ти так багата i вiдкрита
Пiд сонцем пестятся хлiби
Ти взмозi годувать всiх дiток
Та дiти бiднi, як раби.
В тобi є гори, море, степи,
Лiса та cинiй небокрай
Лише керують недотепи
Та шахраi псують твiй рай.
Твiй бiль - нема iноi теми
У владних колах та верхах,
Як заховати чорнi схеми
В рахунках, мрiях i думках.
Нема вже на твоему тiлi
Живого мiсця вiд синцiв.
Краiна люба, либiдь бiла
В путах банкирiв та дiльцiв.
Деж с щирiстю твого серденька
Порозумiти негаразд...
Цi дутi "труби, гази, феньки"
Цей мотлох - казки побрехеньки,
Щоб пiнки з кринки вкрасти враз.
Прокинсь, Краiна, либiдь бiла,
Поглянь, якi мали вори,
Ти ж - Велич, лиш розпрями крила...
Лиш блиск Душi - збегуть щури.