Тут всі поети прийнялись писати про осінь
Про пожовкле листя, про самотність душі
Про те, що серцем ще й досі босі
Про те, що знову пішли дощі.
Я не буду писати про неї
Про те, що так холодно самій пити чай
Про те, що закінчились життєві ідеї
І те, що з головою криє чиїсь відчай.
Так не хочеться писати за холодну,
Мінливу, дощову і ностальгічну
В цей рік, вона мені якась нерідна
Вона як хвороба, стала хронічна.
Я не буду писати про осінь
І розповідати, що до тепер одна
Ще сильніше важко стояти на морозі
І слухати голоси про те, що нудна,
Про те, що не гарна, про всі свої звички
Про минуле своє, і що не маю майбутнього
Знову приходиться гасити серцеві свічки
Змиритися з тим що не вийде нічого путнього.
Я не можу писати про осінь
Про те, що алкоголь не вміє зігріти
І те, що дивитися більше не в змозі
В крижані погляди, в яких краще горіти.